Вот решыла чтото написать...  Оцените!! :embarrest:  Плиззззз!  :wondering: Только чесн, я не обижусь

Несподіване кохання

Ось закінчився дев’ятий рік навчання. Випускний. Вона перейшла в іншу школу, в новий колектив. Спершу було важко, але вона пройшла через всі випробування. Знайшла нових друзів і між ними був найпопулярніший хлопець школи. Минали прості й веселі шкільні дні. Він спостерігав, цікавився, захоплювався її красою і характером. Все проходило, як в старому, романтичному фільмі.
Одного разу, під час розмови, хлопець ніжно поцілував її в безневинні уста. В цей час, на небі засіяла нова зірка, зірка нового, палкого і щирого кохання…Він – вершина популярності, а вона проста дівчина,
що просто хотіла людського щастя. Й ці дві безневинні істоти з’єднались в одне ціле, що зв’язане між
собою золотими нитками кохання. Світ навколо став веселіший. Промінці сонця
вигравали й переливались на її обличчі, немов теж раділи, що дві половинки серця з’єднались. . Це був
лише поцілунок… Але саме з нього все почалось. Настала вечірня дискотека. Вся молодь, як
завжди, танцювала, веселилась. Він замовив для неї пісню й запросив її на танець. Це була найкраща мить
в їхньому житті. Вони завмерли в міцному поцілунку, їх не хвилювали люди, що були навколо. Здавалось,
це триватиме вічно…
Кожного дня вони довго розмовляли по телефону. Придумували інтересні імена один одному. Обговорювали
всі теми і були щасливі. Вони кохали і були коханими й це берегли найбільше. Ця пара змогла запалити вогник
любові й підтримувати його горіння вічно.
Любов – війна. Легко розпочати, важко закінчити, неможливо забути. Вони створили свою
війну, яка ще довго житиме, яка ніколи не закінчиться.

Говорять так люди завжди:
«Як любиш людину за нею іди.
Хоч будеш далеко від дому,
Кохання не віддавай нікому!»